PostHeaderIcon Які існують приховані загрози при працевлаштуванні на сезонні роботи?

Щороку, в літній період очікується великий наплив студентів на сезонні роботи – зараз активно тиражуються вакансії офіціанток, англомовних екскурсоводів, хостес зі знаннями англійської мови, адміністраторів, що володіють іноземними мовами та інш. Разом з перевагами та можливостями українців покращити своє матеріальне становище та проявити себе у професійному плані виникають приховані загрози, пов’язані із основною, яка є – торгівля людьми, потрапляння у сексуальне рабство, різні види насильства.

Торгівля людьми – одна з актуальних проблем сучасної України й усього світу. Жертвами сучасних форм рабства в усьому світі щорічно стають мільйони людей. Окрім економічних причин, які змушують шукати роботу за кордоном або в різних регіонах своєї країни, важливими факторами, що сприяють торгівлі людьми, є відсутність достовірної інформації про можливості працевлаштування, незнання своїх прав, міграційного законодавства, поширення стереотипів та інш.

Група ризику

Хто ж насамперед складає групу ризику?

  • Дівчата/молоді жінки, що працюють у барах, готелях
  • Дівчата/молоді жінки, що прагнуть вийти заміж за іноземця
  • Молодь, що прагне шукати кращої долі закордоном
  • Діти (особи до 18 років), ними можуть скористатися для жебракування
  • Люди, що розглядають варіанти аренди свого житла і проживання з іноземцями у одному помешканні

Торгівля людьми – це тяжкий злочин. Стаття 149 Кримінального кодексу України визначає торгівлю людьми як «вербування, переміщення, переховування, передачу або одержання людини, вчинені з метою експлуатації, з використанням обману, шантажу чи уразливого стану особи».

 

Складовими елементами торгівлі людьми є:

  1. Вербування («допомога» бескоштовно виїхати за кордон, працевляштування за кордоном, бажання допомогти вам з додатковими заробітками, обіцянки – добре заробити з прикладанням невеликих зусиль тощо)
  2. Переміщення
  3. Переховування
  4. Передача
  5. Одержання людини

Це робиться шляхом:

  • Погроз
  • Застосування сили
  • Примусу
  • Обману
  • Шантажу
  • Зловживання владою
  • Тощо

З якою метою?

  • Сексуальна експлуатація
  • Примусова праця або послуги
  • Рабство чи підневільний стан
  • Вилучення органів (примушене донорство)
  • Усиновлення (дочеріння) з метою наживи
  • Тощо

Часто встановлення перших контактів з потенційною жертвою може відбутися через знайомих, друзів і навіть родину!

Акти передачі, переміщення і одержання осіб найчастіше здійснюється професійними торговцями людьми!

Більше, ніж погрози або фізичне насильство, на поведінку потерпілих впливають психологічний тиск, шантаж, приниження.

У суспільстві розповсюдженоі стереотипні уявлення та певні ілюзії щодо феномена торгівлі людьми. Ось деякі з них:

Стереотип 1

У рабство потрапляють лише молоді жінки, які використовуються в сексуальній сфері. Чоловіки, діти або жінки середнього віку ніколи не стають жертвами торговців людьми.

Експлуатація дівчат у сексуальній сфері є далеко не єдиним видом торгівлі людьми. Серед інших форм можуть бути використані насильницький шлюб, примусова праця, використання в домашньому господарстві, промисловому або сільскогосподарському секторах, народження дитини примусово або на замовлення. Чоловіків переважно використовують на будівництві, в промисловості, сільскому господарстві, дітей – для жебракування.

Стереотип 2

Щасливий шлюб з іноземцем.

Матеріали про щасливе заміжжя з іноземцем мають великий резонанс, оскільки подібний шлюб нерідко розглядається жінками як єдина можливість улаштувати власне життя. Для вербувальників одруження – прекрасний привід вивезти дівчину з країни для продажу. Залежність від чоловіка поряд із незнанням відповідного законодавства обої країн та інші фактори створюють підгрунтя для експлуатації. Наприклад, у Німеччині жінка – громадянка іншої країни не має права на самостійне проживання, якщо вона прожила із чоловіком менше двох років (Украинский институт социальных исследований. Торговля людьми: противодействие и защита прав женщин. Сборник материалов, Киев, 2000).

Стереотип 3

Торгівля людьми не може здійснюватися в межах однієї країни й завжди пов’язана з виїздом громадян за кордон.

Випадки торгівлі людьми в межах країни, зокрема в Україні, набувають дедалі більшого поширення. Переправляючи людей усередині країни з метою сексуальної, трудової та іншої експлуатації, торгівці людьми ризикують набагато менше, ніж перевозячи їх за кордон. Істотно меншими є й витрати. Способом примусу до виконання тієї чи іншої роботи часто є насильство і шантаж.

Видомий випадок, коли подружжя протягом тривалого часу змушувало молоду жінку з обласного центру надавати сексуальні послуги іноземцям, які приїжджали до Києва.

Більшість постраждалих від торгівлі людьми вважають, що їхнє рішення мігрувати у пошуках кращого працевлаштування – це підконтрольний їм процес. Вони не усвідомлюють, що від самого початку їх обманюють або шантажують, аби лише створити ситуацію, в якій їх можна буде експлуатувати. Втім, після застосування таких засобів, як обман, шахрайство чи зловживання владою з метою експлуатації чиєїсь праці чи послуг, початкова згода, яку могла дати жертва, втрачає чинність, оскільки ніхтоне став би з власноїволі погоджуватися на експлуатацію, перебування в підневільному стані чи жорсткокість. Крім того, обман або шахрайство можуть стосуватися не тільки суті роботи, але й умов, у яких цю роботу чи послуги доводиться виконувати чи надавати.

Ви є жертвою торговців людьми, якщо Ви потрапили у ситуацію, коли шляхом обману, шантажу, шахрайства або погроз Вас примушували:

  • Працювати на відроблення «боргів», яких Ви буцімто набули, коли Вам обіцяли підшукати роботу (наприклад, за кордоном або просто у «кращому місці»)
  • Займатись проституцією або надавати інші сексуальні послуги
  • Зніматись у порнографічних фільмах, фотозйомках або показах через Інтернет
  • Виконувати роботу, про яку Ви не домовлялись, від якої не мали змоги відмовитися, і яка вимагалася від Вас під загрозою покарання

Памятайте, ви завжди можете звернутися по допомогу!

Веб-сайти основних державних органів, діяльність яких стосується протидії торгівлі людьми в Україні:

Генеральна прокуратора України: www.gp.gov.ua

Державна прикордонна служба України: www.pvu.gov.ua

Департамент боротьби зі злочинами, пов’язаними з торгівлею людьми, МВС України: ctu.mvs.gov.ua

Міністерство внутрішніх справ (МВС) України: mvs.gov.ua

Міністерство закордонних справ України: www.mfa.gov.ua

Громадська організація «Фундація «Гармонізоване суспільство»: http://cfscom.org

В різних областях України працюють понад 30 неурядових організацій, одним із головних напрямів діяльності яких є протидія торгівлі людьми.

Контактні телефони структурних підрозділів з питань протидії торгівлі людьми:

Міністерство соціальної політики України: тел. 0800507309

Міжнародна організація з міграції (МОМ): тел. 0800500501 або 527 з моб.

МЖПЦ «ЛаСтрадаУкраїни»: тел. 0800500225

ГО «Фундація «Гармонізоване суспільство»: тел. +38 (044) 383-50-71

Управління боротьби зі злочинами, пов’язаними з торгівлею людьми (БЗПТЛ):

- міста Києва: тел. +38 (044) 460-03-13

- Київської області: тел. +38 (044) 254-78-13, +38 (044) 374-37-30

Служба у справах дітей Київської обласної державної адміністрації: +38 (044) 286-77-37

Служба у справах дітей та сім’ї виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації): тел. +38 (044) 484-05-25